Головною характеристикою заборгованості, очевидно, є термін її виникнення. Саме давність боргу не просто відображає поточний стан справ (хоча важливість такого «миттєвого знімка» переоцінити складно) але і вказує напрямок, в якому слід рухатися для його зменшення. Різний термін давності вимагає різних підходів в роботі.
Звісно, чим довше не платить споживач за послуги, тим ближче термін позовної давності і тим менше шансів переконати або змусити його оплатити борг. У зв′язку з цим, варто особливо виділити безнадійну і критичну заборгованості.
Безнадійним є борг, який не можна затребувати за терміном позовної давності, тобто, домогтися його погашення, використовуючи інструмент судових позовів. Такий борг слід або списати, або винести на окремий облік, що б його існування не заважало робити аналіз діяльності по стягненню боргу, і застосувати інші шляхи для його погашення. Список споживачів з безнадійним боргом може бути надано у вигляді звіту і надано для прийняття подальших рішень.
Відмінність критичного боргу від безнадійного полягає в тому, що для критичного термін позовної давності ще не настав, але наближається до нього. На таких споживачів в першу чергу повинні подаватися позовні заяви до суду.